Ця фінансова звітність за I півріччя 2022 року станом на 30 червня 2022 року, є фінансовою звітністю, підготовленою у відповідності до Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ).Дана неаудована скорочена проміжна фінансова звітність за період – І півріччя 2022 року, що закінчилося 30 червня 2022 року, була підготовлена у відповідності до МСФЗ 34. Дана фінансова звітність не містить всієї інформації, обов’язкової для розкриття в рамках річної фінансової звітності, та повинна розглядатися спільно з фінансовою звітністю за рік, що закінчився 31 грудня 2021 року, яка була підготовлена у відповідності з Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ). На виконання вимог МСФЗ 34 ця проміжна фінансова звітність включає вибіркові окремі пояснювальні примітки, як цього вимагає цей Стандарт. На вимогу пп.1 статті 121 та пп. 4 ст. 11 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова звітність складена за формами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики із застосуванням міжнародних стандартів, офіційно оприлюднених на сайті Міністерства фінансів України (http//www.minfin.gov.ua/). Товариство подає повний комплект фінансової звітності за І півріччя 2022 р., що розпочався 01 січня 2022 року та закінчується 30 червня 2022 року в такому складі: 1. Баланс (Звіт про фінансовий стан), ф №1; 2. Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід), ф №2; 3. Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом) , ф №3; 4. Звіт про власний капітал, ф №4; 5. Примітки до фінансової звітності (що мають вибірковий характер та містять стислий виклад окремих суттєвих облікових політик та інші пояснення). Подання фінансової звітності здійснюється з урахуванням вимог МСБО 1 «Подання фінансової звітності»".

Зміни назви протягом звітного періоду не відбувалось.

Ця окрема скорочена проміжна фінансова звітність не містить всіх приміток та інформації, що вимагаються від річної фінансової звітності, та повинна розглядатися разом з останньою річною фінансовою звітністю станом на 31 грудня 2021 року, підготовленою відповідно до МСФЗ.

1 півріччя, що закінчується 30 червня 2022 року

Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України – гривня.

Звітність складено у тисячах гривень, округлених до цілих

Примітка 810000

Примітка 800200

Примітка 822390-13

Примітка 815000

Примітка 110000

800100

Примітка 800300

Примітка 800100

Примітка 827570

Витрати	І півріччя  2022 р.	II квартал 2022р.	І півріччя  2021 р.	II квартал 2021р.
Собівартість реалізованих послуг:
Матеріальні витрати			51	-494
Комунальні послуги			1 169
Витрати на оплату праці	79	13	665
Нарахування на заробітну плату	19	5	140
Амортизація			387	15
Податки	217	145	749
Витрати на ремонт приміщень та обладнання			1 246	494
Витрати на утримання будинку	16	10	371	-7
Інші	9	3	13	11
Всього	340	176	4 791	19
Собівартість реалізованих товарів
Всього собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	340	176	4 791	19

Примітка 822390-13

Примітка 822100

Примітка 800200

Примітка 800200

Примітка 823000-1

Примітка 810000

Примітка 818000

Примітка 823280

Примітка 861200

Витрати	І півріччя  2022 р.	II квартал 2022р.	І півріччя  2021 р.	II квартал 2021р.
Інші операційні витрати
Собівартість реалізованих оборотних активів			4	4
Комунальні витрати	6	1	2 156	149
Створення резерву під знецінення дебіторської заборгованості	540	540	659	555
Штрафи, пені, неустойки			20	20
Відрахування до профспілкового комітету	5		2	1
Витрати на оплату лікарняних за рахунок підприємсва			14
Списання ПДВ	2	2	22	22
Вихідна допомога			152	37
Податки			68	68
Інші
Всього	553	543	3 097	856

Примітка 827570

Примітка 800200

Примітка 800100

Примітка 800100, 822390-1

Облікова політика Товариства розроблена відповідно до вимог МСБО 8" Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки" та інших чинних МСФЗ.

Активи у процесі будівництва капіталізуються як окремий компонент основних засобів. До незавершеного будівництва та невстановленого обладнання належить вартість будівельних робіт, інші прямі витрати, відповідна частка накладних витрат та витрат на позики для довгострокових будівельних проектів. Після завершення вартість будівництва переводиться до складу відповідної категорії основних засобів. Незавершене будівництво та невстановлене обладнання не амортизується до тих пір, поки будівництво відповідних активів не буде завершене, і вони не будуть введені в експлуатацію.

Розрахунок витрат (доходів) з податку на прибуток здійснюється відповідно до вимог МСБО (IAS) 12 «Податки на прибуток» з визнанням відстрочених податкових активів та зобов’язань. Суми відстрочених податкових активів та зобов’язань обчислюються на дату щоквартальної проміжної фінансової звітності.

Амортизація за всіма групами основних засобів нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Метод нарахування амортизації може переглядатися щорічно. Результати його перегляду враховуються як перегляд бухгалтерської оцінки. При цьому коригуванню підлягають амортизаційні відрахування поточного та майбутнього періодів. Нарахування амортизації проводиться з моменту, коли основний засіб став придатним для використання. Суму нарахованої амортизації Товариство відображає збільшенням суми витрат Товариства і накопиченої амортизації основних засобів. Нарахування амортизації припиняється з дати перекласифікації основного засобу як такого, що утримується для продажу, або на дату припинення його визнання.

Амортизація всіх класів (груп) нематеріальних активів нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Термін корисного використання та метод амортизації може переглядатися щорічно.

Здійснювати визнання, класифікацію, облік і оцінку фінансових активів та фінансових зобов’язань відповідно до вимог МСФЗ 9 «Фінансові інструменти».

Витрати вважаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони були здійснені. Витрати, які неможливо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються в складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені: адміністративні витрати, витрати на збут і інші витрати операційної діяльності. Визначити метод відображення в обліку витрат діяльності: - з використанням класу 8 «Витрати за елементами»; з використанням класу 9 «Витрати діяльності» Витрати визначаються Товариством за методом нарахування. Склад собівартості реалізованих послуг: - витрати на персонал, - амортизація основних засобів; - витрати на електроенергію, опалення та інші комунальні послуги; - витрати на утримання будинку; - витрати на утримання та обслуговування обладнання; - інші витрати.

Товариство класифікує оцінки за справедливою вартістю за допомогою ієрархії справедливої вартості: 1) рівень 1: ціни котирувань на активних ринках для ідентичних активів або зобов’язань; 2) рівень 2: вхідні дані, інші ніж ціни котирувань, що увійшли у рівень 1, які спостерігаються для активів або зобов’язань або прямо, або опосередковано; 3) рівень 3: вхідні дані активів або зобов’язань, що не ґрунтуються на даних ринку, які можна спостерігати. Кращим свідченням справедливої вартості фінансового активу або фінансового зобов’язання є ціни котирування на активному ринку. Фінансовий інструмент вважається котируваним на активному ринку, якщо ціни котирування легко і регулярно доступні та відображають фактичні й регулярно здійснювані ринкові операції між незалежними сторонами. Справедлива вартість визначається як ціна, узгоджена між зацікавленим покупцем та зацікавленим продавцем в операції незалежних сторін. Мета визначення справедливої вартості для фінансового інструмента, який відкрито купується та продається на активному ринку – отримати ціну, за якою відбулась би операція з цим інструментом на кінець звітного періоду на найсприятливішому активному ринку, до якого Товариство має безпосередній доступ. Якщо ринок для фінансового інструмента не є активним, Товариство визначає справедливу вартість, застосовуючи методи оцінювання. Такі методи базуються на застосуванні останніх ринкових операцій між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами (якщо вони доступні), посиланні на поточну справедливу вартість іншого ідентичного інструмента, аналізі дисконтованих грошових потоків. Мета застосування методів оцінювання – визначити, якою була б ціна операції на дату оцінки в обміні між незалежними сторонами, виходячи із звичайних міркувань бізнесу. Справедлива вартість оцінюється на основі результатів застосування методів оцінювання, в яких максимально враховуються ринкові показники (та якомога менше – дані, специфічні для товариства). Періодично Товариство обстежує методи оцінювання та перевіряє їх на обґрунтованість, застосовуючи ціни спостережених поточних ринкових операцій з такими самими інструментами, або на основі інших доступних спостережених ринкових даних. Справедлива вартість фінансових інструментів базується на наведених далі чинниках: - вартість грошей у часі; - кредитний ризик; - ціни на валютних біржах; - товарні ціни; - ціни на інструменти капіталу; - волатильність; - ризик дострокового погашення та ризик відмови; - витрати на обслуговування фінансового активу або фінансового зобов’язання.

Класифікація і оцінка фінансових активів здійснюється Товариством, виходячи з бізнес-моделі, яку воно використовує для управління цими активами, та характеристик грошових потоків, передбачених договором. Товариство оцінює й відображає в бухгалтерському обліку фінансовий актив за амортизованою собівартістю, якщо одночасно виконуються такі умови: фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, метою якої є утримання фінансових активів для отримання передбачених договором грошових потоків; договір за фінансовим активом передбачає отримання у визначені дати грошових потоків, які є виключно платежами в рахунок основної суми та процентів на непогашену частину основної суми. Товариство відображає в бухгалтерському обліку інвестиції в інструменти капіталу за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки, лише якщо бізнес-моделлю передбачено отримання прибутку від короткострокових коливань справедливої вартості таких інвестицій. Всі інші інвестиції в інструменти капіталу Товариство обліковує за справедливою вартістю з визнанням переоцінки в іншому сукупному доході. При цьому, кумулятивні зміни справедливої вартості не переносяться з іншого сукупного доходу до прибутків або збитків, а можуть бути віднесені тільки до іншої статті капіталу під час припинення визнання інструментів капіталу, що обліковуються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через інший сукупний дохід. Дивіденди за такими інструменти капіталу визнаються як прибуток, крім випадків, коли дивіденди представляють собою відшкодування частини собівартості інвестицій. Визнання фінансових активів Товариство здійснює у відповідності до МСФЗ 9 «Фінансові інструменти»: інвестиції в інструменти капіталу визнаються з моменту зарахування цінних паперів на рахунок в цінних паперах Товариства або з моменту внесення змін до Статуту об’єкта інвестування; дебіторська заборгованість визнається з моменту, коли одна зі сторін виконає свою частину договору. Товариство припиняє визнання фінансових активів: інвестицій в інструменти капіталу – з моменту продажу інвестицій або з моменту, коли Товариством встановлено, що емітента цінних паперів (об’єкт інвестування) визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією; дебіторську заборгованість – з моменту оплати заборгованості або з моменту, коли дебіторську заборгованість визнано «безнадійною». Оцінку фінансових активів під час первісного визнання та подальшу їх оцінку Товариство здійснює у відповідності до МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», як наведено в таблиці нижче. Група фінансових активів Оцінка під час первісного визнання Подальша оцінка Інвестиції в інструменти капіталу За справедливою вартістю плюс витрати на операцію, що можуть бути безпосередньо віднесені на придбання інвестиції За справедливою вартістю з визнанням переоцінки в іншому сукупному доході Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги За ціною операції За амортизованою собівартістю Інша дебіторська заборгованість та боргові фінансові активи За справедливою вартістю плюс витрати на операцію, що можуть бути безпосередньо віднесені на придбання інвестиції За амортизованою собівартістю У зв’язку з тим, що інвестиції в інструменти капіталу Товариство не утримує для торгівлі і бізнес-моделлю не передбачено отримання прибутку від короткострокових коливань справедливої вартості таких інвестицій, було прийняте безвідкличне рішення про відображення в іншому сукупному доході змін справедливої вартості інвестицій в інструменти капіталу. Товариство визначає оціночний резерв під очікувані кредитні збитки за борговими фінансовими активами та дебіторською заборгованістю в сумі, що дорівнює: сумі майбутніх кредитних збитків за весь строк дії фінансового активу, якщо кредитний ризик за цим фінансовим активом значно збільшився з моменту первісного визнання та за кредитно-знеціненими фінансовими активами; сумі майбутніх кредитних збитків за 12 місяців (12-місячні очікувані кредитні збитки), якщо відсутнє значне збільшення кредитного ризику за цим фінансовим активом з моменту первісного визнання. На кожну звітну дату Товариство оцінює, чи відбулося значне збільшення кредитного ризику за фінансовим активом з моменту первісного визнання. Здійснюючи таку оцінку Товариство порівнює ризик настання дефолту (ймовірність дефолту) за фінансовим активом станом на звітну дату з ризиком настання дефолту (ймовірністю дефолту) за фінансовим активом на дату первісного визнання. Товариство вважає кредитний ризик за фінансовим активом низьким, якщо ймовірність дефолту за таким фінансовим активом не перевищує 10%. Під час аналізу змін кредитного ризику Товариство враховує наступну інформацію про боржника (емітента): значні зміни внутрішніх показників кредитного ризику; значні зміни зовнішніх ринкових показників кредитного ризику для певного фінансового інструменту або аналогічного фінансового інструменту з таким же строком дії; існуючі або прогнозовані несприятливі зміни комерційних, фінансових або економічних умов, які, як очікується, призведуть до значних змін в здатності боржника виконати свої боргові зобов’язання; фактичні або очікувані значні зміни результатів операційної діяльності боржника (зменшення виручки, збільшення операційних ризиків, зниження якості активів, проблеми, пов’язані з ліквідністю та/або управлінням, тощо); значне збільшення кредитного ризику за іншими фінансовими інструментами того ж боржника; фактичні або очікувані несприятливі зміни нормативно-правових, економічних або технологічних умов діяльності боржника, що призводить до значних змін в здатності боржника виконати свої боргові зобов’язання.

Під час первісного визнання Товариство оцінює всі фінансові зобов’язання за справедливою вартістю. Найкращими доказами справедливої вартості фінансового зобов’язання при первісному визнанні є ціна операції, тобто справедлива вартість одержаної компенсації. Якщо Товариство з'ясовує, що справедлива вартість при первісному визнанні відрізняється від вартості за договором, то різниця між вартістю за договором та справедливою вартістю відображається як витрати/дохід з одночасним збільшенням/зменшенням балансової вартості фінансового зобов’язання. Подальша оцінка фінансових зобов’язань здійснюється за амортизованою собівартістю

Розрахунок витрат (доходів) з податку на прибуток здійснюється відповідно до вимог МСБО (IAS) 12 «Податки на прибуток» з визнанням відстрочених податкових активів та зобов’язань. Суми відстрочених податкових активів та зобов’язань обчислюються на дату щоквартальної проміжної фінансової звітності.

Нематеріальні активи – немонетарні активи, які не мають фізичної субстанції та можуть бути ідентифіковані, тобто можуть бути відокремлені або відділені від Товариства або виникають внаслідок договірних або інших юридичних прав (незалежно від того, чи можуть вони бути відокремлені). Нематеріальні активи визнаються лише тоді, коли існує ймовірність того, що майбутні економічні вигоди, що відносяться до активу, надходитимуть Товариству та собівартість активу можна достовірно оцінити. В момент первісного визнання нематеріальні активи оцінюються за собівартістю. Наступна оцінка здійснюється за собівартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності.

Товариство оцінює договір лізингу (оренди) (далі - договір оренди) у цілому або окремі компоненти як договір оренди, якщо виконуються такі критерії:  актив є ідентифікованим;  лізингоодержувачу (орендарю) (далі - орендар) передається право отримувати практично всі економічні вигоди від використання ідентифікованого активу протягом усього періоду використання активу;  Товариству передається право визначати спосіб використання активу протягом усього періоду використання в обмін на компенсацію;  орендодавець не має істотного права заміни активу протягом строку його використання. До малоцінних базових активів Товариство відносить активи, вартість яких (кожного окремого об’єкта) не перевищує 50 тис. грн. До короткострокової оренди та оренди малоцінних базових активів Товариством застосовуються вимоги параграфа 6 МСФЗ 16. Тобто, Товариство визнає орендні платежі, пов’язані з такою орендою, як витрати на прямолінійній основі протягом строку оренди. Товариство первісно визнає актив з права користування за первісною вартістю (собівартістю). Орендне зобов'язання первісно оцінюється за теперішньою вартістю орендних платежів, не сплачених на дату визнання. Товариство дисконтує орендні платежі протягом строку оренди, застосовуючи ставку відсотка, яка передбачена в договорі оренди. Товариство застосовує ставку додаткового запозичення орендаря, якщо ставку в договорі оренди не можна визначити. Орендні платежі за договорами земельних ділянок державної та комунальної власності є, відповідно до чинного законодавства України, змінними платежами, які не залежать від індексу або ставки (залежать від нормативної грошової оцінки та ставок, встановлених органами місцевого самоврядування землі). Таким чином, змінні орендні платежі, які не залежать від індексу чи ставки, не включаються в оцінку орендного зобов’язання. Подальша оцінка активів з права користування здійснюється за собівартістю з вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених збитків унаслідок зменшення корисності та з коригуванням на будь-яку переоцінку орендного зобов'язання (модель собівартості). Товариство амортизує актив із права користування з дати початку оренди до більш ранньої з двох таких дат: кінець строку корисного використання активу з правом використання та кінець строку оренди. Метод амортизації – прямолінійний. Товариство після дати початку оренди визнає іншими операційними витратами змінні орендні платежі, що не включені в оцінку орендного зобов'язання в тому періоді, у якому сталися подія чи певні умови, які спричинили здійснення таких платежів (та ті, які не залежать від індексу та ставки). Товариство відображає такі витрати у складі інших операційних витрат.

Запаси при первісному визнанні обліковуються за собівартістю придбання. Собівартість запасів включає всі витрати на придбання, витрати на переробку та інші витрати, понесені під час доставки запасів до їх теперішнього місцезнаходження та приведення їх у теперішній стан. В Балансі (Звіті про фінансовий стан) запаси відображаються за найменшою із двох величин: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Уцінки відображаються шляхом створення резерву під знецінення запасів. Транспортно - заготівельні витрати включати до собівартості придбаних запасів безпосередньо при їх оприбуткуванні. Установити такі методи оцінки вибуття запасів: - при відпусканні запасів у виробництво - метод ФІФО; - при відпусканні запасів у реалізацію - метод ФІФО.

Порядок визнання, оцінки основних засобів та відображення в обліку всіх пов’язаних із ними операцій регулюються МСБО (IAS) 16 «Основні засоби». Товариство визнає матеріальний об'єкт основним засобом, якщо він утримується з метою використання його у процесі своєї діяльності, надання послуг, або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року. Основні засоби для обліку та складання звітності поділяються на наступні групи: земельні ділянки; будівлі, споруди і передавальні пристрої; машини та обладнання (у т.ч. обчислювальна техніка); транспорті засоби; інструменти, прилади, інвентар (меблі); інші основні засоби; інші необоротні матеріальні активи. Критерії визнання: існує ймовірність того, що майбутні економічні вигоди, пов’язані з об’єктом, надійдуть до Товариства, і собівартість об’єкта може бути достовірно оцінена. Первісна оцінка об’єктів всіх груп основних засобів здійснюється за собівартістю, що включає: ціну придбання (у т.ч. імпортні мита, податки, які не відшкодовуються); будь-які витрати, які безпосередньо пов’язані з доставкою активу до місця розташування та приведення його в стан, необхідний для експлуатації. Якщо об’єкт основних засобів (частина об’єкту основних засобів) повертається Товариству за рішенням суду внаслідок визнання контракту про продаж недійсним, такий об’єкт основних засобів визнається активом з одночасним визнанням доходу. Собівартість такого об’єкту основних засобів оцінюється за балансовою вартістю, яку мав об’єкт на дату продажу. Подальша оцінка основних засобів здійснюється за собівартістю мінус будь-яка накопичена амортизація та будь-які накопичені збитки від зменшення корисності. Подальші витрати збільшують первісну вартість основних засобів лише в тому випадку, якщо існує велика ймовірність того, що Товариство отримає майбутні економічні вигоди, пов’язані з активом, та його вартість може бути достовірно оцінена. Всі інші витрати визнаються як витрати в тому періоді, в якому вони понесені. Вплив будь-яких змін, що виникають від оцінок, зроблених в попередні періоди, враховується як зміна облікової оцінки. Товариство для правильного відображення в бухгалтерському обліку основних засобів створює експертну інвентаризаційну комісію (за окремим наказом), в обов’язки якої входить: визнання основних засобів, інших необоротних матеріальних та нематеріальних активів; визначення строку їх корисної експлуатації та ліквідаційної вартості; Строк корисної експлуатації розраховується виходячи з очікуваного строку використання активу, очікуваного фізичного та морального зносу, технічного та комерційного зносу, а також правових та інших подібних обмежень використання активу. Строк корисної експлуатації може переглядатися щорічно. Строк корисної експлуатації встановлюється для кожного об’єкта індивідуально експертною комісією. Орієнтовні строки корисної експлуатації: - Будинки та споруди – 12 - 50 років; - машини та обладнання – 5 – 10 років; - комп’ютерне та офісне обладнання – 2 - 5 років; - телефони – 2 – 5 років; - меблі – 4 – 5 років ; - транспортні засоби – 5 – 15 років; - інструменти, прилади, інвентар – 4 роки; - інші основні засоби –4 -12 років. - поліпшення орендованих приміщень - відповідно до строку договору оренди При встановленні строку корисної експлуатації враховуються мінімально допустимі строки амортизації основних засобів відповідно до вимог Податкового кодексу України. Ліквідаційна вартість ОЗ з метою амортизації встановлюється для кожного об’єкта індивідуально експертною комісією. Орієнтовна ліквідаційна вартість – 1% від первісної вартості. Ліквідаційна вартість, термін корисного використання і методи амортизації активів аналізуються в кінці кожного річного звітного періоду і при необхідності корегуються. Амортизація за всіма групами основних засобів нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Земля має необмежений термін експлуатації і тому не амортизується. Метод нарахування амортизації може переглядатися щорічно. Результати його перегляду враховуються як перегляд бухгалтерської оцінки. При цьому коригуванню підлягають амортизаційні відрахування поточного та майбутнього періодів. Нарахування амортизації проводиться з моменту, коли основний засіб став придатним для використання. Суму нарахованої амортизації Товариство відображає збільшенням суми витрат Товариства і накопиченої амортизації основних засобів. Нарахування амортизації припиняється з дати перекласифікації основного засобу як такого, що утримується для продажу, або на дату припинення його визнання.

Товариство визнає дохід від реалізації лише тоді, коли воно задовольняє ідентифіковане зобов’язання щодо виконання шляхом передачі товарів (робіт, послуг) покупцеві (замовнику), тобто, коли покупець (замовник) отримує над ними контроль. Одним з основних показників, що свідчать про передачу контролю, є передача покупцеві (замовнику) права власності на товари або результати робіт. Якщо управлінський персонал Товариства, розглянувши всі чинники, приходить до висновку про передачу контролю без передачі права власності, такий висновок повинен бути обґрунтованим та задокументованим. В момент укладення договору управлінський персонал Товариства визначає, чи задовольнить Товариство ідентифіковане зобов’язання щодо виконання з плином часу, чи у певний момент часу. Якщо управлінський персонал Товариства визначає, що Товариство задовольнить ідентифіковане зобов’язання щодо виконання з плином часу, дохід від реалізації визнається лише тоді, коли прогрес на шляху до повного задоволення зобов'язання щодо виконання можна обґрунтовано оцінити. Для оцінки прогресу на шляху до повного задоволення зобов'язання щодо виконання використовуються методи оцінювання за результатом, до яких належать:  аналіз виконання, завершеного на сьогоднішній день,  оцінка досягнутих результатів,  оцінювання завершених етапів,  оцінка кількості виготовлених чи переданих одиниць. Якщо Товариство має право на компенсацію від покупця (замовника) в сумі, яка відповідає вартості для покупця (замовника) зобов’язання, виконаного Товариством на сьогоднішній день, Товариство визнає дохід у сумі, на яку має право виставити рахунок.

Ремонти основних засобів, що здійснюються для підтримання об’єктів в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід та регулярно доступних вигід від його використання відображаються як витрати періоду і обліковувати на рахунках витрат діяльності в повному обсязі.

Визнання фінансових активів Товариство здійснює у відповідності до МСФЗ 9 «Фінансові інструменти»: дебіторська заборгованість визнається з моменту, коли одна зі сторін виконає свою частину договору. Товариство припиняє визнання фінансових активів: дебіторську заборгованість – з моменту оплати заборгованості або з моменту, коли дебіторську заборгованість визнано «безнадійною». Для дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги Товариство оцінює резерв під збитки в розмірі, що дорівнює очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії. Для оцінювання очікуваних кредитних збитків за дебіторською заборгованістю Товариство використовує матрицю резервування. Матриця резервування визначає фіксовані ставки резервування, залежно від виду заборгованості, виду контрагента та терміну прострочення заборгованості. Матриця резервування Група дебіторів Термін прострочення заборгованості (календарні дні) 91-365 366-730 730-1095 понад 1095 Юридичні особи – орендарі 0% 15% 40% 100% Юридичні особи – замовники проектних робіт 0% 15% 40% 100% Інші юридичні особи 0% 25% 40% 100% Фізичні особи підприємці 0% 30% 60% 100% Фізичні особи (не суб’єкти підприємницької діяльності) 0% 30% 70% 100% Дебітори, щодо яких наявна інформація про можливість ліквідації, процедури банкрутства. 100% 100% 100% 100%

Публічне акціонерне товариство "Київпроект"

Публічне акціонерне товариство «Київпроект», засноване згідно з наказом Управління комунального майна міста Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації ) від 28 грудня 1993 року №176 шляхом перетворення державного підприємства –Державного комунального проектного комплексу «Київпроект» - у відкрите акціонерне товариство «Київпроект». Рішенням загальних зборів акціонерів від 02.11.2010 року повне найменування Товариства змінено та затверджено нове: Публічне акціонерне товариство «Київпроект».

Акціонерне товариство

Україна

вулиця Б.Хмельницького, буд. 16-22, м. КИЇВ, 01030

м. Київ

Метою діяльності Товариства є отримання прибутку і реалізація на цій основі інтересів акціонерів. Основними видами діяльності Товариства є: - Організація будівництва будівель. - Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сфера; - Діяльність у сфері архітектури; - Надання в оренду й експлуатацію власного нерухомого майна.

Керiвництво ПАТ "Київпроект" вiд iменi осiб, що здiйснюють управлiнськi функцiї та пiдписують фінансову звітність, заявляє, що наскiльки це вiдомо вiдповiдальним особам, проміжна фiнансова звiтнiсть Товариства за І півріччя 2022 року, що закiнчилося 30 червня 2022року, пiдготовлена вiдповiдно до Мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi, що вимагаються згiдно iз Законом України "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi", мiстить достовiрне та об'єктивне подання iнформацiї про стан активiв, пасивiв, фiнансовий стан, прибутки та збитки Товариства. Концептуальною основою фiнансової звiтностi Товариства за І півріччя 2022 року, що закiнчилося 30 червня 2022року, є Мiжнароднi стандарти фiнансової звiтностi (МСФЗ), включаючи Мiжнароднi стандарти бухгалтерського облiку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ), виданi Радою з Мiжнародних стандартiв бухгалтерського облiку (РМСБО).

Плани щодо безперервної діяльності. Товариство складає фінансову звітність на основі принципу безперервності. Управлінський персонал не має намірів ліквідувати Товариство чи припинити діяльність. Фінансова звітність Товариства за І півріччя 2022 року підготовлена на основі припущення акціонерів і менеджменту про безперервну діяльність Товариства. Але, у зв’язку із невизначеністю тривалості та впливу воєнного стану, майбутні події, пов’язані з воєнним станом, можуть вплинути на діяльність Товариства. негативно впливати на діяльність Товариства. З 24 лютого 2022 року на діяльність Товариства суттєво впливає триваюче військове вторгнення в Україну та що масштаби подальших подій або терміни коли ці дії припиняться, невідомо. Тривалість та вплив воєнного стану на дату підготовеи цієї фінансової звітності залишаються невизначеними, що не дозволяє з достатнім ступенем достовірності оцінити обсяги, тривалість і тяжкість цих наслідків, а також їх вплив на фінансовий стан та результати діяльності Товариства в майбутніх періодах.

Облікова політика Товариства розроблена відповідно до вимог МСБО 8" Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки" та інших чинних МСФЗ.

.

Підготовка фінансової звітності вимагає від керівництва Товариства формування суджень, оцінок та припущень, які впливають на застосування принципів облікової політики, на суми активів та зобов’язань, доходів та витрат, відображених у звітності, та на розкриття інформації щодо потенційних активів та зобов’язань. Фактичні результати можуть відрізнятися від цих оцінок. Оцінки та припущення, на яких вони ґрунтуються, регулярно переглядаються. Результати перегляду облікових оцінок визнаються у періоді, в якому вони переглядаються, а також у всіх наступних періодах, на які впливають такі оцінки. Нижче наведені професійні судження, які найбільш суттєво впливають на суми, що відображені у фінансовій звітності, та основні джерела невизначеності оцінок. Визначення невідмовного періоду оренди Оцінку тривалості невідмовного періоду оренди Товариство здійснює наступним чином: 1) для договорів, за якими оренда є забезпеченою правовою санкцією, тривалість невідмовного періоду оренди оцінюється як період, протягом якого договір є забезпеченим правовою санкцією; 2) для договорів, за якими оренда не є забезпеченою правовою санкцією, тривалість невідмовного періоду оренди оцінюється таким чином: • якщо базовий актив за договором є спеціалізованим активом або базовий актив не може бути замінений без значних витрат, тривалість невідмовного періоду оренди оцінюється як максимальний строк оренди (але не більше 5 років), з урахуванням можливого продовження строку дії договору оренди або укладання нового договору оренди цього базового активу; • якщо базовий актив за договором не є спеціалізованим активом та може бути замінений без значних витрат, оцінка тривалості невідмовного періоду оренди залежить від того, чи є Товариство обґрунтовано впевнено у тому, що реалізує можливість продовжити оренду або у тому, що вона не реалізує можливість припинити дію оренди. Ставка додаткових запозичень Ставка додаткових запозичень – це ставка, за якою Товариство може отримати позикові кошти на дату, що відповідає даті початку дії договору оренди. При визначенні ставки додаткових запозичень Товариство враховує інформацію, що міститься на офіційному сайті Національного банку України (розділ «Статистика фінансового сектору», «Процентні ставки за кредитами та депозитами. Цінні папери резидентів. Індекс ПФТС»). Принципи оцінки за справедливою вартістю. Товариство класифікує оцінки за справедливою вартістю за допомогою ієрархії справедливої вартості: 1) рівень 1: ціни котирувань на активних ринках для ідентичних активів або зобов’язань; 2) рівень 2: вхідні дані, інші ніж ціни котирувань, що увійшли у рівень 1, які спостерігаються для активів або зобов’язань або прямо, або опосередковано; 3) рівень 3: вхідні дані активів або зобов’язань, що не ґрунтуються на даних ринку, які можна спостерігати. Кращим свідченням справедливої вартості фінансового активу або фінансового зобов’язання є ціни котирування на активному ринку. Фінансовий інструмент вважається котируваним на активному ринку, якщо ціни котирування легко і регулярно доступні та відображають фактичні й регулярно здійснювані ринкові операції між незалежними сторонами. Справедлива вартість визначається як ціна, узгоджена між зацікавленим покупцем та зацікавленим продавцем в операції незалежних сторін. Мета визначення справедливої вартості для фінансового інструмента, який відкрито купується та продається на активному ринку – отримати ціну, за якою відбулась би операція з цим інструментом на кінець звітного періоду на найсприятливішому активному ринку, до якого Товариство має безпосередній доступ. Якщо ринок для фінансового інструмента не є активним, Товариство визначає справедливу вартість, застосовуючи методи оцінювання. Такі методи базуються на застосуванні останніх ринкових операцій між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами (якщо вони доступні), посиланні на поточну справедливу вартість іншого ідентичного інструмента, аналізі дисконтованих грошових потоків. Мета застосування методів оцінювання – визначити, якою була б ціна операції на дату оцінки в обміні між незалежними сторонами, виходячи із звичайних міркувань бізнесу. Справедлива вартість оцінюється на основі результатів застосування методів оцінювання, в яких максимально враховуються ринкові показники (та якомога менше – дані, специфічні для товариства). Періодично Товариство обстежує методи оцінювання та перевіряє їх на обґрунтованість, застосовуючи ціни спостережених поточних ринкових операцій з такими самими інструментами, або на основі інших доступних спостережених ринкових даних. Справедлива вартість фінансових інструментів базується на наведених далі чинниках: - вартість грошей у часі; - кредитний ризик; - ціни на валютних біржах; - товарні ціни; - ціни на інструменти капіталу; - волатильність; - ризик дострокового погашення та ризик відмови; - витрати на обслуговування фінансового активу або фінансового зобов’язання. Первісне визнання операцій з пов’язаними особами. В ході своєї звичайної діяльності Товариство здійснює операції з пов’язаними особами. Основою для судження є ціноутворення на аналогічні види операцій з непов’язаними сторонами.

Розкриття інформації про проміжну фінансову звітність Ця скорочена проміжна фінансова звітність за І півріччя 2022 року, не перевірена аудитом, була підготовлена відповідно до МСБО 34 „Проміжна фінансова звітність”. Ця скорочена проміжна фінансова звітність не містить всіх приміток та інформації, що вимагаються від річної фінансової звітності, , а лише окремі примітки для пояснення подій та операцій, які є суттевими для розуміння змін у фінансовому стані та результатах діяльтості Товариства з дати останньої річної фінансової звітності. Ця скорочена проміжна фінансова звітність повинна розглядатися разом з останньою річною фінансовою звітністю станом на 31 грудня 2021 року та за рік, що закінчився 31 грудня 2021 року, підготовленою відповідно до МСФЗ. Фінансова звітність Товариства затверджена до випуску (з метою оприлюднення) директором Товариства 20 липня 2022 року.

Протягом І півріччя 2022 року, не було визнано збитків від знецінення щодо основних засобів та незавершених капітальних інвестицій.

Товариство при складанні проміжної фінансової звітності застосовує ті самі облікові політики, які застосовує в річній фінансовій звітності.

Суттєвих подій які вказують на обставини, що виникли після дати балансу у Товариства не було

Ця скорочена проміжна фінансова звітність за І півріччя 2022 року, не перевірена аудитом, була підготовлена відповідно до МСБО 34 „Проміжна фінансова звітність”.

Події, які трапились в проміжку між датою балансу та датою публікації фінансової звітності можуть потребувати коригувань активів та зобов’язань. Ця фінансова звітність не містить будь-яких коригувань у зв’язку з подіями, які трапилися після звітного періоду. В обліку та розкритті подій після дати балансу Товариство керується МСБО 10 «Події після звітного періоду». Після дати балансу не відбувалося наступних подій: - об’єднання бізнесу не було; - припинення діяльності не було; - істотного придбання активів не було; - реструктуризації не було; - значних операцій зі звичайними акціями не було; - великі судові процеси не розпочиналися; - прийняття значних або непередбачених зобов’язань не було. Події, які трапились в проміжку між датою балансу та датою публікації фінансової звітності можуть потребувати коригувань активів та зобов’язань. Ця фінансова звітність не містить будь-яких коригувань у зв’язку з подіями, які трапилися після звітного періоду. Ситуація з COVId-19 (короновірус) досі актуальна, але наразі відсутній її помітний вплив на фінансовий стан Товариства. 24 лютого 2022 року Російська Федерація здійснила повномасштабне вторгнення на територію України. Цього ж дня у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/200 введено воєнний стан. Війна з Росією може мати безпосередній і значний вплив на діяльність Товариства в майбутніх періодах, його активи та фінансові показники. Фінансова звітність Товариства за І півріччя 2022 року підготовлена на основі припущення акціонерів і менеджменту про безперервну діяльність Товариства. Але, у зв’язку із невизначеністю тривалості та впливу воєнного стану, майбутні події, пов’язані з воєнним станом, можуть вплинути на діяльність Товариства.

Ця фінансова звітність затверджена до випуску директором

2023-07-20

Порядок визнання, оцінки основних засобів та відображення в обліку всіх пов’язаних із ними операцій регулюються МСБО (IAS) 16 «Основні засоби». Товариство визнає матеріальний об'єкт основним засобом, якщо він утримується з метою використання його у процесі своєї діяльності, надання послуг, або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року. Критерії визнання: існує ймовірність того, що майбутні економічні вигоди, пов’язані з об’єктом, надійдуть до Товариства, і собівартість об’єкта може бути достовірно оцінена. Первісна оцінка об’єктів всіх груп основних засобів здійснюється за собівартістю, що включає: ціну придбання (у т.ч. імпортні мита, податки, які не відшкодовуються); будь-які витрати, які безпосередньо пов’язані з доставкою активу до місця розташування та приведення його в стан, необхідний для експлуатації. Якщо об’єкт основних засобів (частина об’єкту основних засобів) повертається Товариству за рішенням суду внаслідок визнання контракту про продаж недійсним, такий об’єкт основних засобів визнається активом з одночасним визнанням доходу. Собівартість такого об’єкту основних засобів оцінюється за балансовою вартістю, яку мав об’єкт на дату продажу. Подальша оцінка основних засобів здійснюється за собівартістю мінус будь-яка накопичена амортизація та будь-які накопичені збитки від зменшення корисності. Подальші витрати збільшують первісну вартість основних засобів лише в тому випадку, якщо існує велика ймовірність того, що Товариство отримає майбутні економічні вигоди, пов’язані з активом, та його вартість може бути достовірно оцінена. Всі інші витрати визнаються як витрати в тому періоді, в якому вони понесені. Вплив будь-яких змін, що виникають від оцінок, зроблених в попередні періоди, враховується як зміна облікової оцінки.

Основні засоби для обліку та складання звітності поділяються на наступні групи: земельні ділянки; будівлі, споруди і передавальні пристрої; машини та обладнання (у т.ч. обчислювальна техніка); транспорті засоби; інструменти, прилади, інвентар (меблі); інші основні засоби; інші необоротні матеріальні активи. Товариство для правильного відображення в бухгалтерському обліку основних засобів створює експертну інвентаризаційну комісію (за окремим наказом), в обов’язки якої входить: визнання основних засобів, інших необоротних матеріальних та нематеріальних активів; визначення строку їх корисної експлуатації та ліквідаційної вартості; Строк корисної експлуатації розраховується виходячи з очікуваного строку використання активу, очікуваного фізичного та морального зносу, технічного та комерційного зносу, а також правових та інших подібних обмежень використання активу. Строк корисної експлуатації може переглядатися щорічно. Строк корисної експлуатації встановлюється для кожного об’єкта індивідуально експертною комісією. Орієнтовні строки корисної експлуатації: машини та обладнання – 5 років; комп’ютерне обладнання – 2-5 років; телефони – 2 роки; меблі – 4 роки; транспортні засоби – 5 років; інструменти, прилади, інвентар – 4 роки; інші основні засоби –12 років. При встановленні строку корисної експлуатації враховуються мінімально допустимі строки амортизації основних засобів відповідно до вимог Податкового кодексу України. Ліквідаційна вартість ОЗ з метою амортизації встановлюється для кожного об’єкта індивідуально експертною комісією. Орієнтовна ліквідаційна вартість – 1% від первісної вартості. Ліквідаційна вартість, термін корисного використання і методи амортизації активів аналізуються в кінці кожного річного звітного періоду і при необхідності корегуються. Амортизація за всіма групами основних засобів нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Земля має необмежений термін експлуатації і тому не амортизується. Метод нарахування амортизації може переглядатися щорічно. Результати його перегляду враховуються як перегляд бухгалтерської оцінки. При цьому коригуванню підлягають амортизаційні відрахування поточного та майбутнього періодів. Нарахування амортизації проводиться з моменту, коли основний засіб став придатним для використання. Суму нарахованої амортизації Товариство відображає збільшенням суми витрат Товариства і накопиченої амортизації основних засобів. Нарахування амортизації припиняється з дати перекласифікації основного засобу як такого, що утримується для продажу, або на дату припинення його визнання. Ремонти основних засобів, що здійснюються для підтримання об’єктів в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід та регулярно доступних вигід від його використання відображаються як витрати періоду і обліковувати на рахунках витрат діяльності в повному обсязі. Станом на 01 січня 2020 року та 31 грудня 2020 року у Товариства: - відсутні обмеження на право власності; - відсутні основні засоби, що тимчасово не використовуються (консервація, реконструкція); - відсутні контрактні зобов’язання, пов’язані з придбанням основних засобів; - відсутні компенсації третіх сторін за об’єкти основних засобів, корисність яких зменшилася, або які були втрачені чи передані; - відсутні основні засоби, отримані за договорами фінансової оренди. Первісна вартість повністю замортизованих основних засобів складає 790,0 тис. грн. (у 2019 р. – 1 087,0 тис. грн.) Протягом 2020 року Товариство не отримувало основні засоби в результаті об'єднання підприємств . Протягом 2020 року основні засоби не переоцінювалися. Втрати від зменшення корисності та вигоди від відновлення корисності основних засобів не визнавалися. Інших змін первісної вартості та суми зносу основних засобів не було. Протягом 2020 року Товариство не отримувало основні засоби за рахунок цільового фінансування. Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням прямолінійного методу Строки корисного використання встановлюються для кожного об’єкта основних засобів окремо. Товариство провело тест на зменшення корисності основних засобів відповідно до МСБО (IAS) 36, зокрема із врахуванням впливу наслідків пандемії Covid-19. Управлінський персонал, за поточних обставин, не виявив ознак зменшення корисності основних засобів і не визнавав збитки від зменшення корисності.

Класифікація і оцінка фінансових активів здійснюється Товариством, виходячи з бізнес-моделі, яку воно використовує для управління цими активами, та характеристик грошових потоків, передбачених договором.

Товариство оцінює й відображає в бухгалтерському обліку фінансовий актив за амортизованою собівартістю, якщо одночасно виконуються такі умови:

- фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, метою якої є утримання фінансових активів для отримання передбачених договором грошових потоків;
- договір за фінансовим активом передбачає отримання у визначені дати грошових потоків, які є виключно платежами в рахунок основної суми та процентів на непогашену частину основної суми.

Товариство відображає в бухгалтерському обліку інвестиції в інструменти капіталу за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки, лише якщо бізнес-моделлю передбачено отримання прибутку від короткострокових коливань справедливої вартості таких інвестицій. Всі інші інвестиції в інструменти капіталу Товариство обліковує за справедливою вартістю з визнанням переоцінки в іншому сукупному доході. При цьому, кумулятивні зміни справедливої вартості не переносяться з іншого сукупного доходу до прибутків або збитків, а можуть бути віднесені тільки до іншої статті капіталу під час припинення визнання інструментів капіталу, що обліковуються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через інший сукупний дохід. Дивіденди за такими інструменти капіталу визнаються як прибуток, крім випадків, коли дивіденди представляють собою відшкодування частини собівартості інвестицій.

Визнання фінансових активів Товариство  здійснює у відповідності до МСФЗ 9 "Фінансові інструменти":

інвестиції в інструменти капіталу визнаються з моменту зарахування цінних паперів на рахунок в цінних паперах Товариства або з моменту внесення змін до Статуту об’єкта інвестування;

дебіторська заборгованість визнається з моменту, коли одна зі сторін виконає свою частину договору.

Товариство  припиняє визнання фінансових активів:

інвестицій в інструменти капіталу – з моменту продажу інвестицій або з моменту, коли Товариством встановлено, що емітента цінних паперів (об’єкт інвестування) визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією;

дебіторську заборгованість – з моменту оплати заборгованості або з моменту, коли дебіторську заборгованість визнано "безнадійною".

Безнадійною вважається дебіторська заборгованість, що відповідає одній з ознак:

-  заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником;
- заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
- заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією;
- заборгованість суб’єктів господарювання, проти яких почато процедуру банкрутства;
- заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Строк загальної позовної давності встановлюється відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України і складає 3 роки. Підтвердження зобов’язань між ПАТ "Київпроект" та підприємствами – контрагентами шляхом складання актів звіряння за розрахунками є діями, що свідчать про визнання боргу і, відповідно до статті 264 Цивільного кодексу України, є підставою для перегляду строку позовної давності.

Припинення визнання безнадійної дебіторської заборгованості проводиться при наявності розпорядчого документу керівника Товариства. Після припинення визнання сума безнадійної дебіторської заборгованості обліковується на забалансовому субрахунку 071 "Списана дебіторська заборгованість" протягом не менше ніж 3 роки з дати припинення визнання.  

Оцінку фінансових активів під час первісного визнання та подальшу їх оцінку Товариство здійснює у відповідності до МСФЗ 9 "Фінансові інструменти", як наведено в таблиці нижче.

У зв’язку з тим, що інвестиції в інструменти капіталу Товариство не утримує для торгівлі і бізнес-моделлю не передбачено отримання прибутку від короткострокових коливань справедливої вартості таких інвестицій, було прийняте безвідкличне рішення про відображення в іншому сукупному доході змін справедливої вартості інвестицій в інструменти капіталу.

Для визначення поточної справедливої вартості фінансових активів використовуються наступні методи оцінки:

- на основі цін котирування (нескоригованих) на активних ринках на ідентичні активи, до яких Товариство може мати доступ на дату оцінки;
- на основі цін котирування на подібні активи на активних ринках; або цін котирування на ідентичні або подібні активи на ринках, які не є активними; або інших вхідних даних, підтверджених ринком.
- на основі вхідних даних, яких немає у відкритому доступі (закритих вхідних даних), які мають бути скориговані, якщо доступна у розумних межах інформація свідчить про те, що інші учасники ринку використали б інші дані.

Зміни справедливої вартості інвестицій в інструменти капіталу визнаються в іншому сукупному доході та, відповідно, у власному капіталі (субрахунки рахунку 41), за виключенням дивідендів.

Товариство визначає оціночний резерв під очікувані кредитні збитки за борговими фінансовими активами та дебіторською заборгованістю в сумі, що дорівнює:

- сумі майбутніх кредитних збитків за весь строк дії фінансового активу, якщо кредитний ризик за цим фінансовим активом значно збільшився з моменту первісного визнання та за кредитно-знеціненими фінансовими активами;
- сумі майбутніх кредитних збитків за 12 місяців (12-місячні очікувані кредитні збитки), якщо відсутнє значне збільшення кредитного ризику за цим фінансовим активом з моменту первісного визнання.

На кожну звітну дату Товариство оцінює, чи відбулося значне збільшення кредитного ризику за фінансовим активом з моменту первісного визнання. Здійснюючи таку оцінку Товариство порівнює ризик настання дефолту (ймовірність дефолту) за фінансовим активом станом на звітну дату з ризиком настання дефолту (ймовірністю дефолту) за фінансовим активом на дату первісного визнання.

Товариство вважає кредитний ризик за фінансовим активом низьким, якщо ймовірність дефолту за таким фінансовим активом не перевищує 10%.

Під час аналізу змін кредитного ризику Товариство враховує наступну інформацію про боржника (емітента):

- значні зміни внутрішніх показників кредитного ризику;
- значні зміни зовнішніх ринкових показників кредитного ризику для певного фінансового інструменту або аналогічного фінансового інструменту з таким же строком дії;
- існуючі або прогнозовані несприятливі зміни комерційних, фінансових або економічних умов, які, як очікується, призведуть до значних змін в здатності боржника виконати свої боргові зобов’язання;
- фактичні або очікувані значні зміни результатів операційної діяльності боржника (зменшення виручки, збільшення операційних ризиків, зниження якості активів, проблеми, пов’язані з ліквідністю та/або управлінням, тощо);
- значне збільшення кредитного ризику за іншими фінансовими інструментами того ж боржника;
- фактичні або очікувані несприятливі зміни нормативно-правових, економічних або технологічних умов діяльності боржника, що призводить до значних змін в здатності боржника виконати свої боргові зобов’язання.

Незалежно від наведених вище чинників, Товариство вважає, що кредитний ризик за фінансовим активом значно збільшився з моменту первісного визнання, якщо платежі за таким фінансовим активом прострочені більше ніж на 30 днів.

- Дебіторська заборгованість

Для дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги Товариство оцінює резерв під збитки в розмірі, що дорівнює очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії.

Для оцінювання очікуваних кредитних збитків за дебіторською заборгованістю Товариство використовує матрицю резервування. Матриця резервування визначає фіксовані ставки резервування, залежно від виду заборгованості, виду контрагента та терміну прострочення заборгованості.

Матриця резервування

Кредитний ризик – це ризик, який являє собою ризик фінансового збитку для Товариства через невиконання контрагентом свого зобов’язання перед Товариством за договором. Даний ризик виникає в основному в зв’язку з дебіторською заборгованістю орендарів. Управління кредитним ризиком здійснюється відповідно до політики і процедур, встановлених в Товаристві. Оцінка майбутніх кредитних збитків здійснюється на кожну звітну та проміжну звітну дату, використовуючи матрицю резервування. Ставки резервування базуються на періоді прострочення для різних груп дебіторів. Дебіторська заборгованість вважається безнадійною, коли вона прострочена більше, ніж на три роки. Максимальний кредитний ризик на звітну дату – це балансова вартість дебіторської заборгованості. Інформація про кредитний ризик щодо дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги наведена в примітці 5.9.

Під час первісного визнання Товариство оцінює всі фінансові зобов’язання за справедливою вартістю. Найкращими доказами справедливої вартості фінансового зобов’язання при первісному визнанні є ціна операції, тобто справедлива вартість одержаної компенсації. Якщо Товариство з'ясовує, що справедлива вартість при первісному визнанні відрізняється від вартості за договором, то різниця між вартістю за договором та справедливою вартістю відображається як витрати/дохід з одночасним збільшенням/зменшенням балансової вартості фінансового зобов’язання. Подальша оцінка фінансових зобов’язань здійснюється за амортизованою собівартістю.

Порядок визнання, оцінки нематеріальних активів та подальшого відображення в обліку всіх пов’язаних із ними операцій регулюються МСБО (IAS) 38 «Нематеріальні активи». Нематеріальні активи – немонетарні активи, які не мають фізичної субстанції та можуть бути ідентифіковані, тобто можуть бути відокремлені або відділені від товариства або виникають внаслідок договірних або інших юридичних прав (незалежно від того, чи можуть вони бути відокремлені). Нематеріальні активи визнаються лише тоді, коли існує ймовірність того, що майбутні економічні вигоди, що відносяться до активу, надходитимуть товариству та собівартість активу можна достовірно оцінити.

Класи (групи) нематеріальних активів, що застосовуються Підприємством: - права на користування майном (земельною ділянкою, будівлею), право на оренду приміщень тощо; - права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо); - авторські та суміжні з ними права (право на програми для ЕОМ, бази даних тощо); - гудвіл – перевага, яку отримує покупець при купівлі вже діючого підприємства порівняно зі створенням нового; - інші нематеріальні активи (право на проведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв, проектна документація тощо). Патенти і ліцензії, придбані на строк більше одного року, визнаються у фінансовій звітності нематеріальними активами. В момент первісного визнання нематеріальні активи всіх класів оцінюються за собівартістю. Наступна оцінка здійснюється за собівартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності. Строк корисної експлуатації визначається за кожним активом та залежить від виду нематеріальних активів. Амортизація всіх класів (груп) нематеріальних активів нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Строк корисної експлуатації та метод амортизації переглядаються один раз на рік. Амортизація нематеріальних активів з невизначеним строком корисної експлуатації не нараховується. Ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля. Протягом 2020 р. було реалізовано нематеріальний актив «Технічний архів» згідно договору купівлі-продажу з ДП «Інститут «Київпроект-1». Вартість продажу становить 171,0 тис. Нематеріальних активів, що контролюються товариством, але не визнані активами, у зв’язку з невідповідністю критеріям визнання, наведеним в МСБО 38 «Нематеріальні активи», Товариство не має. Нематеріальних активів, корисність яких зменшилась, Товариство не має. Протягом звітного періоду змін методів амортизації та термінів корисного використання нематеріальних активів не було. У зв’язку з тим, що технічний архів (документація) знаходиться в будівлі ПАТ «Київпроект», яка підлягає реконструкції, необхідно забезпечити безперешкодний доступ до архіву і його схоронність для ефективного використання та подальшої експлуатації. З метою збереження цілісності документації технічного архіву Товариства Наглядовою радою було прийнято рішення про продаж технічного архіву Покупцеві – ДП «Інститут «КИЇВПРОЕКТ-1» за ціною 171 тис. що відповідає його ринковій вартості, яка була визначена незалежним оцінювачем. Станом на 01.01.2020 р. та 31.12.2020 р. Товариство не мало нематеріальних активів з обмеженим правом володіння та нематеріальних активів, заставлених як забезпечення зобов’язань. Протягом 2020 року Товариство не несло видатки на дослідження та розробки. Товариство провело тест на зменшення корисності нематеріальних активів відповідно до МСБО (IAS) 36, зокрема із врахуванням впливу наслідків пандемії Covid-19. Управлінський персонал, за поточних обставин, не виявив ознак зменшення корисності нематеріальних активів і не визнавав збитки від зменшення корисності.

Протягом 2020 р. було реалізовано нематеріальний актив «Технічний архів» з невизначеним строком корисного користування згідно договору купівлі-продажу з ДП «Інститут «Київпроект-1». Вартість продажу становить 171,0 тис.

Технічний архів проектної документації

Товарно - матеріальні цінності визнавати, оцінювати і обліковувати згідно вимогам МСБО (IAS) 2 «Запаси». Запаси визнаються активом, якщо існує ймовірність того, що Підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від їх використання та вартість може бути достовірно визначена. Одиницею бухгалтерського обліку запасів вважати кожне найменування. Залежно від надходження та цільового призначення запаси Підприємства класифікуються наступним чином: - Сировина та матеріали; - Паливо-мастильні матеріали; - Будівельні матеріали; - Запасні частини; - Тара та пакувальні матеріали; - Малоцінний інвентар; - Товари; - Готова продукція; - Незавершене виробництво.

Запаси при первісному визнанні обліковуються за собівартістю придбання. Собівартість запасів включає всі витрати на придбання, витрати на переробку та інші витрати, понесені під час доставки запасів до їх теперішнього місцезнаходження та приведення їх у теперішній стан. В Балансі (Звіті про фінансовий стан) запаси відображаються за найменшою із двох величин: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Уцінки відображаються шляхом створення резерву під знецінення запасів. Транспортно - заготівельні витрати включати до собівартості придбаних запасів безпосередньо при їх оприбуткуванні. Установити такі методи оцінки вибуття запасів: - при відпусканні запасів у виробництво - метод ФІФО; - при відпусканні запасів у реалізацію - метод ФІФО.

Установити такі методи оцінки вибуття запасів: - при відпусканні запасів у виробництво - метод ФІФО; - при відпусканні запасів у реалізацію - метод ФІФО

Інші забезпечення включають в себе забезпечення на виплату відпусток працівникам та забезпечення під нарахування штрафних санкцій. Умовні активи та зобов’язання. Товариство протягом І півріччя 2022 року у справах про банкрутство в якості боржника не перебувало. ПАТ «КИЇВПРОЕКТ» як кредитор продовжує брати участь у восьми провадженнях, порушених відносно боржників в 2015-2019 рр. на загальну суму 2 309,0 тис. грн. Забезпечення за судовими справами не створювались, у зв’язку з тим, що ймовірність вибуття ресурсів становить менше 50%.

Забезпечення на виплату відпусток працівникам призначене для відшкодування майбутніх операційних витрат на оплату відпусток працівникам товариства. Сума забезпечення визначається як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотку, визначеного в наказі про облікову політику. Інші забезпечення включають в себе забезпечення під нарахування штрафних санкцій в результаті податкової перевірки з питань додержання податкового законодавства.

Відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності облік доходів та пов’язані з ними витрати регулюються МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами». Дохід визнається Товариством на підставі принципу безперервності, коли є впевненість в збільшенні майбутніх економічних вигід, результатом чого є збільшення власного капіталу, за винятком збільшення, пов’язаного з внесками учасників. Для визнання доходу від реалізації товарів / робіт / послуг Товариство здійснює наступні кроки: 1) ідентифікує договір; 2) виявляє зобов’язання щодо виконання; 3) визначає ціну операції; 4) розподіляє ціну операції на зобов’язання щодо виконання; 5) визнає дохід від реалізації. Договори з клієнтами не містять значного компоненту фінансування. Строки сплати дебіторської заборгованості за договорами, зазвичай, не перевищують 30 днів. Протягом звітного та попереднього періоду контрактні активи не визнавались. Товариство задовольняє зобов’язання щодо виконання в момент виконаня робіт або завершення надання послуг. Як правило, строк з моменту прийняття зобов’язання до моменту його задоволення не перевищує 30 днів. Компенсація за договорами з клієнтами є фіксованою і не включає змінні суми. Всі договори з клієнтами містять одне зобов’язання щодо виконання, тому Товариство не розподіляє ціну операцій. Протягом звітного періоду Товариство не визнавало активи внаслідок понесення витрат для отримання / виконання договорів з клієнтами.

Товариство дезагрегує дохід від звичайної діяльності, визнаний від договорів з клієнтами, за категоріями, які відображують вплив економічних чинників на природу, суму, час і невизначеність доходу від звичайної діяльності та грошових потоків. Товариство дезагрегує дохід від договоріів з клієнтами станом на 30.06.2022 року за видами наданих послуг - проектні роботи та оренда майна на загальну суму 762 тис. грн., у т. ч.: - послуги технічного архіву на суму 49 тис. грн.; - оренда на суму 713 тис. грн.; та станом на 30.06.2021 року на загальну суму 5 860 тис. грн., у т. ч.: - інші послуги на суму 22 тис. грн.; - оренда на суму 6819 тис. грн.